Звіт про результати моніторингового дослідження якості освітнього середовища

Стрийський районний відділ освіти

Відділ освіти Новороздільської міської ради

Роздільський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Звіт

про результати моніторингового дослідження якості освітнього середовища

Укладачі:

Максимів Марія Василівна – заступник директора з НВР

Гарбаж Людмила Казимирівна   –   заступника директора з НВР

Люта Оксана Богданівна – вчитель інформатики

Горичко Уляна Любомирівна – педагог – організатор

Михайліків Надія Василівна – практичний  психолог

Пруц Лілія Іванівна – вчитель української мови і літератури

 Кучминда Оксана Ігорівна – вчитель англійської мови

Гешко Юлія Мирославівна – вчитель початкових класів

Розділ

2025

Вступ……………………………………………………………………. 3-4

Розділ 1. Стислий опис методики дослідження…………………… 5-11

Розділ 2. Аналіз результатів дослідження………………………… 12-34

2.1.Безпечне освітнє середовище

2.2.Освітнє середовище сповнене довіри

2.3.Демократичне освітнє середовище

2.4.Патріотичне освітнє середовище

2.5.Культуротворче освітнє середовище

2.6.Відкрите освітнє середовище

Висновки……………………………………………………………… 35-41

Рекомендації………………………………………………………….. 42-44

Вступ

    Об’єкт дослідження -- якість освітнього середовища Роздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів як виховного простору.

Предмет дослідження – освітнє середовище як виховний простір Роздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів.

Мета дослідження - оцінювання якості освітнього середовища Роздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на придатність для ефективного виховання .

Завдання дослідження якості освітнього середовища у Роздільському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів:

•  оцінити освітнє середовище закладу освіти на відповідність характеристикам, які визначені Стратегією розвитку освіти Львівщини до 2027 року, а саме: безпечне, сповнене довіри, демократичне, патріотичне, культуротворче (розвивальне, спроможне мотивувати пізнавальну діяльність), відкрите (інклюзивне)
• окреслити коло проблем закладу освіти та визначити напрями його співпраці з іншими соціальними інститутами у справі виховання;

• стимулювати зростання професійної компетентності педагогічних працівників як виховників
• отримати об’єктивну інформацію про можливості освітнього середовища закладу освіти забезпечувати ефективне виховання

Результати дослідження призначені для:

• керівництва закладу освіти, щоб оцінити якість виховної програми закладу освіти, надати педагогічному колективу необхідну допомогу для

          удосконалення виховного процесу

• педагогічним працівникам для налагодження партнерських, демократичних, сповнених довіри взаємовідносин з учнями, їх батьками,

          колегами

• батькам для внесення коректив у виховну програму для планування

           заходів щодо подолання існуючих проблем

• відділу освіти Новороздільської міської ради, щоб розуміти потенційні можливості закладу освіти забезпечувати стандарти освіти

                                                                                                                  

Розділ І. Стислий опис методики дослідження

Відповідно до регіонального стандарту («Стратегія розвитку освіти Львівщини в 2021 – 2027 роках») освітнє середовище має бути:

• Безпечним: гарантуються комфортне перебування у приміщеннях школи (чисто, тепло, смачно, гарно), психологічний комфорт (радість, прийняття іншими, відчуття позитивної перспективи, відсутність булінгу, невтручання в особисте життя тощо), педагогічний захист і підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем.
• Сповненим довіри: панують моральні норми, статева, релігійна і соціальна рівність (відсутні прояви дискримінації, знущань, зневажливого ставлення до іновірців, іноземців (з позиції більшості), незаможних, осіб з інвалідністю тощо), справедливість (зокрема в оцінюванні),  толерантність (чи вислухають, дозволять дискутувати, не засміють, не зневажать через помилку), існує взаєморозуміння та співпраця вихованців і виховників у розв’язанні суспільно значущих і особистих життєвих проблем.
• Демократичним: гарантоване право участі (педагогів, учнів, батьків) в житті освітньої спільноти: не обмежується свобода висловлювання (чи дають слово, чи не карають за критичні вислови); є можливості висловити власну думку щодо справ, які впливають на особисте та шкільне життя (збори, громадське обговорення документів, сайт, блог, шкільна газета, радіо, телебачення); дієво працюють органи громадського врядування (педрада, учнівське самоврядування, батьківський комітет), діти визнаються повноправними носіями прав і обов’язків, що відповідають їхньому віку, батьки – рівноправними учасниками освітнього процесу, педагоги рахуються з думкою учнів і батьків, представники учнів і батьків беруть активну участь (виступають, пропонують) у педрадах (з правом дорадчого голосу), нарадах при директорі (якщо порядок денний зачіпає їх інтереси), щорічних зборах колективу школи тощо.
• Патріотичним (орієнтованим на формування ідентичності політичного українця): спілкування у закладі виключно українською мовою (окрім уроків та заходів, де передбачене іншомовне спілкування), поважне ставлення до державних символів України (поведінка під час виконання гімну, процедури з прапором, використання герба), вшанування героїв (історичних, талановитих, успішних, моральних авторитетів) України, рідного краю, школи (місця пам’яті, заходи), турботливе ставлення до культури і природи (акти вандалізму (відсутність/заходи протидії), знущання над тваринами (відсутність/заходи протидії), культуро- і природоохоронна діяльність),  забезпечуються можливості пізнати героїчні сторінки історії України, оглянути пам’ятки культури та природи (дослідження, експедиції, екскурсії, подорожі тощо), виявити повагу до Бога і до Людини (можливості відзначити релігійні та державні свята, розважитись), набути досвіду громадянської поведінки (волонтерство).
• Культуротворчим (розвивальним, мотивуючим до пізнавальної діяльності): використовуються активні та інтерактивні методи навчання (як часто і наскільки вдало практикують роботу в парі, групі, командою; організовують дискусії, дебати, пишуть творчі роботи); працюють бібліотека (як часто користуються послугами, чи задовольняє запити, чи можна попрацювати в Інтернеті), наукові гуртки, спортивні секції, мистецькі студії (чи знають, які є, чи відвідують, якою мірою задовольняє пізнавальні та/або розвиткові інтереси); проводяться змагання, турніри, олімпіади, конференції тощо (чи проводяться, чи беруть участь, чи задоволені організацією); забезпечується розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу (чи задовольняє  школа пізнавальний і розвивальний інтерес; чи долучені батьки до роботи гуртків, секцій, проведення екскурсій, подорожей, експедицій, організації турнірів, олімпіад тощо; чи зацікавлені учителі в організації експедицій, екскурсій, подорожей, проведенні дебатів, змагань тощо).
• Відкритим (інклюзивним): є умови для навчання дітей з інвалідністю, пересування шкільними приміщеннями дорослих з інвалідністю (пандуси, туалети, коридори, парти; яке ставлення до учнів з інвалідністю (інших учнів, вчителів, батьків)); зі школою співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість (як часто батьки, лідери громади, громадські активісти відвідують школу; наскільки активні як учасники виховних справ; які форми роботи з батьками практикують учителі; як педколектив, дирекція реагує на ініціативи батьків, громадських активістів); є школи/громади – партнери (у яких формах партнерство, як комунікують учні; чи комунікують батьки).

Дане дослідження дозволяє дати відповіді на такі ключові питання:

• У якій мірі освітнє середовище ЗЗСО убезпечує учасників освітнього процесу від заподіяння фізичної, майнової та/або моральної шкоди (безпечний виховний простір)?
• Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному (виховний простір сповнений довіри)?
• Чи відповідають взаємовідносини між учасниками освітнього процесу принципам демократії та вимогам чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО (демократичний виховний простір)?
• У якій мірі учні закладу освіти залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності: волонтерство, членство у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях тощо (виховний простір патріотичний та культуротворчий)?
• Наскільки спільноти ЗЗСО відкриті для партнерства (відкритий виховний простір)?

Відповідно до Стратегії розвитку освіти Львівщини у 2021-2027 роках, з метою виконання п.7 розділу «Загальна середня освіта» Програми розвитку освіти Львівської області на 2021-2025 роки, затвердженої сесією Львівської обласної ради від 18 лютого 2021 року №64 та розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації «Щодо внесення змін до Програми розвитку освіти Львівської області на 2021-2025 роки» від 31.01.2025 №93/0/3-25ВА, наказу департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 07.02.2025 №02-01/01/42 «Про оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області», листа Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 21.02.2025 року №62, листа Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 26.02.2025 року №67 «Про організацію вимірювання в е-форматі показників якості освітнього середовища та аналіз його результатів», наказу відділу освіти Новороздільської міської ради «Про оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти»  від 28.02.2025 №01-06/48, наказу Роздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Про оцінювання якості освітнього середовища Роздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» від 03.03.2025 №01-01О/15 у Роздільському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів було організовано та проведено дослідження якості освітнього середовища.

    9 квітня 2025 року проходило опитування учнів, вчителів, батьків за допомогою електронних анкет відповідно до графіку, розробленого та поміщеного у додатку до наказу по закладу освіти:

Додаток 1

до наказу

 Роздільського ЗЗСО І-ІІІ ст.

від 03.03.2025 № 01-01О/15

Графік

проведення оцінювання якості освітнього середовища

у Роздільському ЗЗСО І-ІІІ ступенів    

№	Учасники анкетування	Дата анкетування	Час анкетування	Місце проведення
1.	4 клас	09.04.2025	10:30 – 11:15	кабінет інформатики
2.	8 клас	09.04.2025	9:30 – 10:15	кабінет інформатики
3.	10 клас	09.04.2025	11:30 – 12:15	кабінет інформатики
4.	Педагоги	09.04.2025	14:00 – 15:00	кабінет інформатики
5.	Батьки (опікуни)	09.04.2025	до 24:00	кабінет інформатики

     Інструктором працювала Іваницька Ольга Михайлівна – директор Горішненського закладу загальної середної освіти І-ІІ ступенів Новороздільської міської ради. Е-анкетування відбулось на високому організаційному рівні, що є заслугою адміністрації закладу освіти, педагогічних працівників, працівників відділу освіти територіальної громади.

    Кожна категорія респондентів, а саме учні 4-х, 8-х та 10-х класів, вчителі, батьки (опікуни), відповідали на запитання анкет. Респонденти могли обрати одну чи декілька готових відповідей або вписати у рубриці «Інше» власну думку. Відповіді респондентів опрацьовувалися автоматично. Зведені результати у цифрах та відсотках можна побачити в підсумкових таблицях, які зберігаються  на сайті Департаменту освіти і науки.

    За організацію та проведення  дослідження наказом директора Роздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Про оцінювання якості освітнього середовища Роздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» від 03.03.2025 №01-01О/15  відповідальність була  покладена  на Максимів Марію Василівну – заступника директора з НВР та робочу групу (Додаток 2).

Додаток 2

до наказу

 Роздільського ЗЗСО І-ІІІ ст.

від 03.03.2025 № 01-01О/15

Робоча група

для проведення оцінювання якості освітнього середовища

у Роздільському ЗЗСО І-ІІІ ступенів

№	Прізвище, ім’я, по батькові	Посада
1.	Максимів Марія Василівна	Заступник директора з НВР
2.	Горичко Уляна Любомирівна	Педагог-організатор
3.	Михайліків Надія Василівна	Практичний психолог
4.	Бойко Валентина Миколаївна	Учитель початкових класів
5.	Пруц Лілія Іванівна	Учитель української мови та літератури
6.	Кучминда Оксана Ігорівна	Учитель англійської мови
7.	Люта Оксана Богданівна	Учитель інформатики
8.	Пруц Євген Броніславович	Учитель інформатики
9.	Гешко Юлія Мирославівна	Учитель початкових класів
10.	Гарбаж Людмила Казимирівна	Заступник директора з НВР

   Перед проведенням анкетування респондентам було роз’яснено, для чого проводиться дослідження і як заповнювати анкету. Батькам логін і пароль повідомили класні керівники 4-го, 8-го та 10-го класів. Анкети респонденти заповнювали самостійно, без втручання сторонніх осіб, у межах визначеного для цього часу.

    Дослідженням було охоплено:

• 21 учень 4-го класу;
• 25 учнів 8-го класу;
• 19 учнів 10-го класу;
• 34 педагоги закладу освіти;
• 57 батьків (опікунів).

   

    Отримані результати були зіставленні з вимогами до освітнього простору у закладі загальної середньої освіти Львівської області, які зафіксовані  у регіональному стандарті («Стратегія розвитку освіти Львівщини в 2021 – 2027 роках»).

Розділ 2. Аналіз результатів дослідження

2.1. Безпечне освітнє середовище

Якість освітнього середовища насамперед залежить від наявних безпечних умов навчання та праці, комфортного перебування у приміщенні закладу освіти, міжособистісної взаємодії учасників освітнього процесу, відсутність будь-яких проявів насильства.

Відповідаючи на питання про тепловий режим у закладі освіти, більшість учнів 4 класу (71.43%) відчували тепло, решта (28.57%)  відповіли, що достатньо тепло.

         Значна частина учнів 8 класу (36%) вважає, що у школі тепло, але більшість (56%) зазначили, що у деяких кабінетах холодно. Лише 8% відповіли, що іноді доводиться сидіти у куртках.

         Більшість учнів 10 класу (73.68%) відчували холод у деяких кабінетах минулої зими, а 21.05% навіть доводилося сидіти на уроках у куртках. Лише незначна частина (5.26%) зазначила, що в школі завжди тепло. Це є значним фактором дискомфорту.

         Більшість батьків (56.14%) вважають, що в осінньо-зимовий період у школі достатньо тепло. Проте, значна частина (23.4%) вказує, що не завжди достатньо тепло, а незначна кількість (0.24%) стверджує, що недостатньо тепло.

Більшість педагогів оцінюють тепловий режим як повністю задовільний (50.00%). Значна частина вважає, що він не завжди відповідає нормам (50.00%).

За результатами анкетування встановлено, що більшість учнів 4 класу (71.43%) вважають їжу підігрітою та смачною.

         24% учнів 8 класу вважають, що у школі смачно готують, але більшість (40%) відповіли, що страви бувають смачні. 12% учнів не харчуються у шкільній їдальні з незалежних від школи причин.

         Думки щодо шкільної їжі в учнів 10 класу розділилися: 26.32% учнів вважають, що іноді гарячі страви смачні, іноді ні, а 21.05% вважають їжу несмачною. Значна частина (52.63%) не харчується в шкільній їдальні з незалежних від школи причин.

         16.28% батьків вважають, що гаряча їжа завжди смакує їхній дитині, 22.39% - що частіше смакує, інколи ні, 10.18% - що здебільшого не смакує, а 9.16% зазначили, що їхня дитина не їсть у шкільній їдальні.

         Більшість педагогів оцінили якість харчування як повністю задовільне

(64.71%). Певна частина вважає, що воно не завжди відповідає нормам (17.65%).

У закладі освіти дотримуються санітарно-гігієнічних норм стосовно прибирання,  учні 4 класу відзначили чистоту в класі та коридорах (47.62% - завжди, 52.38% - переважно), 69.53% батьків відповіли що у класі завжди прибрано

         Стосовно чистоти у туалетних кімнатах значна частина батьків (22.39%) заначила, що їхня дитина скаржилася на неприємний запах у шкільному туалеті, 19.33%  вказали, що це буває не завжди, а 16.28% ствердили, що дитина не  відчувала неприємного запаху.

         Більшість педагогів оцінили прибирання як повністю задовільне (52.94%). 47.06% вчителів зазначили, що воно не завжди відповідає нормам. Щодо облаштування та утримання туалетів, приблизно однакова кількість педагогів відповіли, що ці умови повністю задовільні (50.00%), не завжди відповідають нормам  (44.12%).

Освітленням у закладі освіти задоволені:  учні 4 класу (38.10% - дуже добре, 52.38% - добре), батьки (70.23%), педагоги (82.35%). Проте 10.18% батьків та 14.71% педагогів вважають, що світла не завжди достатньо.

 Позитивно ставляться до відвідування школи більшість учнів 4 класу: 42.86% йдуть до школи з радістю, бо їм подобається вчитися (більше дівчат). 52.38% радіють зустрічі з друзями (більше хлопців). Абсолютна більшість учнів  (95.24%) люблять проводити час з однокласниками та роблять це часто. Лише дуже мала частина (4.76%) відчуває себе рідко залученою до компанії однокласників.

         Учні 10 класу (78.95%) відповіли, що люблять проводити час зі шкільними друзями, що є позитивним показником соціалізації та прийняття. Проте,

невелика частка (5.26%) не має з ким спілкуватися в школі, що є тривожним

сигналом. Більшість батьків (37.65%) вважають, що їхня дитина здебільшого охоче ходить до школи. 16.28% відповіли, що це залежить від ситуації (як коли), а (4.07%) - що ні.

У питанні щодо булінгу більшість учнів 4 класу (85.71%) заперечили наявність цього явища у закладі освіти, проте 4.76% (хлопці) ствердили наявність булінгу, а невелика частина (9.52%) не хотіла відповідати.

Серед учнів 8 класу 24% (6 учнів) ствердили, що випадків булінгу  у закладі освіти немає, що є позитивним аспектом. 36% (9 учнів) не знають або не помічали такої поведінки, що може свідчити про недостатню обізнаність або прихованість проблеми. 40% опитаних (10 учнів) відповіли, що так, є випадки насміхання, хоча фізичного насильства вони не спостерігали. Це є значним показником наявності психологічного дискомфорту для певної частини учнів.

36.84% учнів 10 класу не помічали випадків знущань над іншими, така ж кількість відповіла, що існує булінг серед учнів. Незначна кількість учнів 10 класу (5.26%) зазначили цькування та образи з боку інших учнів як фактор дискомфорту.

         Значна більшість батьків (42.74%) не знають про випадки булінгу щодо їхньої дитини протягом останнього року. Проте, 6.11% повідомили про булінг з боку однокласників, 7.12% - старшокласників, а 0.35% - учителів. Проте, переважна   більшість   батьків   (40.70%)  не  знають  про  випадки  неповаги

або приниження гідності учнів педагогічними працівниками протягом останнього року. Але 13.23% зазначили, що такі випадки іноді траплялися.

         Більшість педагогів вважають, що проявів булінгу не було (55.88%) або траплялися рідко (32.35%). Певна частина вказала, що це відбувалося досить часто (11.76%).

Аналізуючи відповіді на питання про ставлення вчителів та працівників школи до учнів, абсолютна більшість здобувачів освіти 4 класу (76.19% цілком згодні, 19.05% частково згодні) вважають вчителів приязними та доброзичливими. Відчували підтримку вчителів у разі невдач (71.43% цілком згодні, 28.57% частково згодні), що їхньою думкою цікавляться та цінують її (66.67% цілком згодні, 28.57% частково згодні).

         У питанні щодо поведінки вчителів 40%  учнів 8 класу зазначили, що вчителі могли сердитися, але не погрожували і не ображали. Це є позитивним показником. 20% учнів відзначили, що декілька вчителів часто кричали, коли учні заважали працювати іншим, але не образ і принижень не було. Це також є негативним фактором, що впливає на психологічний комфорт. А 12% стикалися з випадками, коли декілька вчителів кричали, погрожували та ображали.

         Аналізуючи відповіді учні 10 класу на питання «Що в школі створює Вам найбільший дискомфорт?» 47.37% респондентів – не відчували дискомфорту. 15.79% зазначили, що при однокласниках вислуховували докори вчителів. Це  може сприйматися як порушення особистих кордонів та створювати психологічний дискомфорт. Зневажливе ставлення працівників школи (10.53%) також негативно впливає на психологічний комфорт учнів.

Аналізуючи питання про шкідливі звички серед учнів у закладі освіти, на його території, під час поїздок та екскурсій, відповіді респондентів були такими:

• паління учнями цигарок : більшість ствердили, що такого ніколи не було - 80.95% учнів 4 класу,  88%  учнів 8 класу, 57% учнів 10 класу, 54.4% батьків, 53% педагогів
• вживання учнями алкоголю: більшість зауважили, що такого ніколи не було -  90.48% учнів 4 класу, 96% учнів 8 класу, 56,89% учнів 10 класу, 90% батьків, 91% педагогів
• вдихання/нюхання одурманюючих речовин, вживання наркотиків: більшість зазначили, що такого ніколи не було - 80.95% учнів 4 класу,  100% учнів 8 класу (вживання наркотиків), 100% учнів 10 класу (вживання наркотиків)

Ці показники є достатньо хороші. Але інколи трапляються випадки вживання алкоголю. Це свідчить про необхідність посилення контролю та профілактичної роботи.

Факти крадіжок та пошкодження майна у закладі освіти практично відсутні. Переважна більшість  учнів 4 класу ствердили, що крадіжок ніколи не було (90.48%) та що ніколи  не було пошкодження майна (76.19%). Про крадіжки педагоги відповіли: немає - 73.53%, рідко - 23.53%, досить часто - 2.94%; про вандалізм (навмисне нищення майна, наруга над пам’ятками культури): немає - 52.94% або трапляється рідко - 38.24%.

Лихослів’я, зриви уроків, крадіжки, вандалізм, списування, знущання над тваринами, обман: у більшості випадків батьки відзначили, що такі явища трапляються рідко або немає. Проте лихослів’я  більш поширене явище, яке, за оцінками батьків, траплялося дуже часто (8.14%) або досить часто (15.26%). Списування також було досить поширеним явищем (дуже часто - 6.11%, досить часто - 10.18%, рідко - 24.42%).

Більшість педагогів вважають, що явище лихослів’я траплялося рідко (58.82%) або досить часто (26.47%). Невелика частина вказала, що це відбувається дуже часто (8.82%), а деякі ствердили, що цього немає (5.88%).

58.82% педагогів вважають, що зривів уроків немає,  трапляються рідко  - 41.18% .

2.2. Освітнє середовище сповнене довіри

Важливим фактором створення умов для учнів і вчителів є психологічний клімат у закладі освіти. Адміністрація закладу освіти сприяла створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечувало конструктивну взаємодію учнів, їх батьків, педагогічних працівників закладу освіти та взаємну довіру. У закладі освіти здебільшого панували моральні норми, статева, релігійна і соціальна рівність. Керівництво закладу освіти було відкрите для спілкування, чуло учасників освітнього процесу, знаходило час для спілкування, відкрито обговорювало проблеми.

Аналізуючи відповіді респондентів про моральні норми, статеву, релігійну і соціальну рівність, отримано такі результати:

• 4 клас: невелика частина учнів (23.81%, переважно хлопці) стикалися з ситуаціями, коли вчителі або класний керівник робили зауваження, базуючись на гендерних стереотипах. Значна частина учнів (42.86%) не впевнені, чи були такі випадки. Третина учнів (33.33%) ствердили, що таких випадків не було.
• 10 клас: учні безпосередньо не відобразили ставлення до статевої, релігійної рівності чи осіб з інвалідністю. Однак були випадки цькування та образ учнів (5.26% відчували дискомфорт) та зневажливого ставлення працівників школи (10.53% відчували дискомфорт). 31.58% учнів демонстрували байдужість до дітей-переселенців, лише 15.79% часто спілкувалися з ними поза школою.
• педагоги: 73.53% відповіли, що учні ставляться до школярів-переселенців так само, як і до інших, і ті природно інтегруються в колектив. Значна частина (23.53%) відзначила зацікавленість та бажання спілкуватися, намагання інтегрувати новачків. Лише незначна кількість педагогів (2.94%) спостерігали агресивне ставлення окремих учнів.
• батьки: більшість батьків ствердили, що ніколи не траплялися випадки дискримінації за расовою та/або етнічною ознаками (100%) та статевою ознакою (сексизм) (94.74%). 56.14% батьків відзначили, що однокласники їхньої дитини часто спілкуються з дітьми-переселенцями як у школі, так і поза її межами. 24.56% мають нейтральне ставлення.  Серед тих батьків, які є ВПО, більшість відзначили доброзичливе ставлення до їхньої дитини.

Відповіді респондентів про справедливе оцінювання педагогами результатів навчання учнів :

• 4 клас: 95.24% учнів вважають оцінювання відповідей та письмових робіт справедливим. Лише дуже мала частина (4.76%, хлопці) вказують на можливу упередженість в оцінюванні (завищення оцінок улюбленцям та заниження неслухняним)
• 8 клас: 36% учнів  вважають, що усі вчителі оцінюють справедливо. Значна частина учнів (44%) вважають, що оцінювання є інколи справедливим, інколи – ні. 8% учнів відчувають, що окремі вчителі оцінюють несправедливо. Також 8% зазначили, що їм важко сказати, чи є оцінювання справедливим, оскільки вчителі не пояснюють, чому поставили саме таку оцінку. Лише 4% вважають, що більшість учителів несправедливі, мають улюбленців та упереджено ставляться до деяких учнів
• 10 клас: 26.32% учнів вважають, що всі вчителі оцінюють справедливо, 52.63% відзначають, що справедливість оцінювання залежить від вчителя.
• батьки: 80.70% вважають оцінки, які виставляють педагоги їхній дитині, справедливими, 11.19% мають протилежну думку, 50.88% відповіли, що система оцінювання прозора.
• педагоги: вважають систему оцінювання прозорою на 61.76%

Учні 4 класу стверджують про переважно позитивну реакцію вчителів на помилки. Вона сприяє створенню атмосфери, де учні не бояться помилятися та готові вчитися на своїх помилках. 66.67%  відзначають спокійну реакцію вчителів на помилки, їхню готовність допомогти виправити помилку самостійно або за допомогою однокласників, третина учнів (33.33%) вказують на непослідовність у реакції вчителів (іноді спокійно, іноді сердито).

Загалом, багато учнів відчувають себе вільно у висловленні своєї думки.

Учні 8 класу (56%) відчувають, що можуть висловити свою думку, і їх вислухають та обміркують. Це свідчить про відкриту та демократичну атмосферу на багатьох уроках та позаурочних заходах. Проте, 24% учнів не впевнені, чи зможуть дохідливо висловити свою думку, що може бути пов'язано з невпевненістю в собі або недостатньою практикою публічних виступів. 12% побоюються агресивної реакції деяких вчителів у відповідь на їхню думку. Це є серйозним бар'єром для вільного висловлювання та може стримувати активність учнів. Лише 4% вважають, що не отримають від учителя ніякої реакції, а ще 4% стверджують, що не всі вчителі дають можливість висловлювати свою думку.

У більшості випадків реакція однокласників на помилки є нейтральною або підтримуючою. За опитуванням спостерігається нейтральна реакція на помилки однокласників (24%), коли ніхто не акцентує на них. Це свідчить про певну толерантність у класному колективі. Також часто трапляється реакція (24%), коли з помилки можуть посміятися. Хоча це не є агресією, така реакція може викликати дискомфорт у того, хто помилився.  Значна частина учнів (44%) зазначають, що однокласники намагаються підказати правильну відповідь, що є проявом взаємопідтримки та співпраці. На жаль, 4% учнів стикалися з агресивною реакцією, коли того, хто помилився, можуть висміяти або цькувати. Це є неприпустимою поведінкою, яка руйнує атмосферу довіри та безпеки. 

У 10 класі більшість учнів (63.16%) стверджують, що однокласники намагаються підказати правильну відповідь, коли хтось помиляється. Проте, значна частина (36.84%) реагує нейтрально, що може свідчити про недостатню підтримку та заохочення до навчання без страху помилок. Той факт, що лише 10.53% вчителів завжди заохочують запитувати та пояснюють незрозумілі теми, а 78.95% роблять це інколи, залежно від вчителя та теми, вказує на непослідовність у створенні атмосфери, де учні можуть вільно ставити запитання та дискутувати.

Згідно з даними опитування батьків, більшість вважають, що в закладі освіти приділяється увага думці учнів та батьків, яких вислухають та порадять.  59.65% стверджують, що заклад освіти вивчає думку учнів про умови навчання та якість викладання. Також більшість (57.89%) зазначають, що педагоги цікавилися думкою батьків щодо умов навчання, адаптації та інтеграції дітей.

Абсолютна більшість учнів 4 класу (100%) відчувають, що можуть звернутися за допомогою до когось зі своїх вчителів. Це є надзвичайно позитивним показником високого рівня довіри учнів до педагогічного колективу та їхньої готовності надавати підтримку.

Що стосується довіри учнів 4-го класу до вчителів та звернення за порадою/підтримкою, то найбільшу довіру учні виявляють до усіх учителів, які їх навчали та навчають (42.86%). Значна кількість учнів довіряють шкільному психологу (38.10%). Невелика кількість учнів довіряють керівникам школи (14.29%). Лише незначна частина учнів (4.76%, хлопці) нікому не довіряють.

Серед учнів 8 класу найбільша довіра спостерігається до класного керівника (48%). Це є позитивним показником, адже саме класний керівник часто є першою контактною особою для учнів у школі. Значна частина учнів (16% - багато вчителів, 16% - декілька вчителів) також відчувають довіру до інших педагогів. Проте, 24% учнів зазначили, що нікому не довіряють. До керівництва школи (директора, заступників) звертаються за порадою лише 8% учнів. До шкільного психолога – також 8% і лише 4% довіряє тільки одному вчителю.

Згідно з опитуванням, більшість учнів 10 класу (63.16%) довіряють класному керівнику настільки, що можуть звернутися за порадою та підтримкою. Проте, значна частина (21.05%) довіряє кільком вчителям, а (15.79%) не довіряють нікому. (78.95%) учнів знають про можливість звернутися до шкільного психолога, але лише невелика кількість (10.53%) скористалася цією можливістю і залишилася задоволеною. Ще (10.53%) не готові довіряти шкільному психологу.

Щодо педагогів, то вони зазначають, що учні інколи зверталися до них з особистими питаннями (55.88%), часто (38.24%), ніколи (5.88%).

Більшість батьків вірять у підтримку педагогів.   45.61% вважають, що їхня дитина може розраховувати на розуміння та підтримку від більшості вчителів, якщо звернеться з особистими питаннями. Значна частина (26.32%) вважає, що підтримку можна отримати від будь-кого, а 26.32% - можливо, від декого.

Міжособистісні взаємини:

• партнерські відносини, найчастіше співпрацюють: батьки – батьки (52.94%), педагоги – дирекція (67.65%), учні-учні (35.29%), учні -педагоги (50%), педагоги – батьки (64.71%), дирекція – батьки (76.47%)
• товариські, довірливі відносини батьки – батьки (38.24%), педагоги – дирекція (20.59%), учні-учні (64.71%), учні -педагоги (50%), педагоги – батьки (32.35%), дирекція – батьки (20.59%)

2.3. Демократичне освітнє середовище

З метою моніторингу освітнього середовища у закладі освіти було проведено опитування серед учнів 4, 8, 10 класів, батьків/опікунів та педагогічного колективу щодо ключових аспектів демократичного устрою шкільного життя: право участі в житті освітньої спільноти, відкритість взаємин між педагогами та учнями, діяльність органів громадського самоврядування, а також участь батьків як рівноправних учасників освітнього процесу.

       Більшість учнів 4 класу (76.19%) знають про правила учнівського самоврядування, що є позитивним показником. Водночас, значна частина (80.95%) минулого навчального року спільно з класним керівником обговорювала позаурочні заходи, що свідчить про залученість до прийняття рішень на рівні класу. Щодо можливостей висловити думку, відповіді розділилися: найбільше відсотків отримали "на учнівських зборах" (52.38%) та "тільки у розмові з однокласниками та ріднею" (23.81%), що може вказувати на неповну реалізацію можливостей для відкритого висловлювання в шкільному середовищі. Більшість учнів (57.14%) вважають, що учнівське самоврядування створене для представлення інтересів та захисту прав учнів, а вищим органом вважають збори всіх учнів класу/школи (42.86%). Керівництво учнівського самоврядування, на їхню думку, мають обирати всі учні класу (52.38%), а звітувати вони повинні перед класом/усіма школярами (38.10%).

Менша частка учнів 8 класу брала участь у виборах до органів учнівського самоврядування (40% - очільника класу, 48% не брали участі). На їхній вибір найбільше впливала думка товаришів (40%) та особисті якості кандидатів (32%). Користь від діяльності учнівського самоврядування бачать у прийнятті потрібних рішень (28%) та проведенні цікавих заходів (16%), проте значна частина вважає його непотрібним (28%). Оцінка виборів розділилася, але значна частина (36%) вказала на відсутність виборів. Ставлення педагогів до самоврядування оцінюється позитивно (28%) або частково позитивно (20%). Звітність органів самоврядування була нерегулярною (28% - ніхто не звітував, 36% - байдуже). Щодо захисту прав, більшість вважає, що окремі права захищені, але їх доводиться відстоювати (44%).

У 10 класі найбільша частка учнів не брала участі у виборах до органів учнівського самоврядування (63.16%). На їхній вибір впливала думка товаришів (26.32%) та особисті якості кандидатів (31.58%). Користь від самоврядування бачать у представленні інтересів (15.79%) та проведенні заходів (15.79%), але значна частина вважає його непотрібним (10.53%) або таким, що допомагає лише педагогам (31.58%). Більшість (57.89%) вказали на відсутність виборів. Ставлення педагогів оцінюється як іноді (21.05%) або рідко (15.79% - окремі, 10.53% - ніхто) врахування думки учнів. Звітність органів самоврядування переважно відсутня (57.89% - ніхто не звітував, 31.58% - байдуже). Щодо захисту прав, думки розділилися, але значна частина вважає, що права захищені, але їх доводиться відстоювати (42.11%). 

У всіх трьох вікових групах учні мають певні можливості для висловлювання своєї думки, проте найчастіше це відбувається у розмові з однокласниками або класним керівником. Участь у шкільних зборах як платформі для вільного висловлювання є меншою, особливо у старших класах. Обмеженою є практика використання шкільних медіа (сайт, форум, газета, радіо, телебачення) для цієї мети. Частка учнів, які не хочуть відкрито висловлюватись або бояться це робити, є незначною, але її наявність свідчить про потенційні бар'єри.

Учні 4 класу переважно вказували на доброзичливе ставлення з боку вчителів та можливість ділитися власними ідеями на уроці. Найбільш популярними каналами для висловлення думки четвертокласників є:

• у розмові з однокласниками та ріднею (23.81%);
• на учнівських зборах (23.81%);
• у розмові з класним керівником чи іншими вчителями (19.05%).

Менш популярними є:

• допис на шкільному сайті або форумі (9.52%);
• лист у скриньку довіри (4.76%).
• спілкування в соціальних мережах (4.76%).

За результатами опитування, 52,63% учнів 10 класу та 48% 8 класу зазначили, що відчувають себе вільними у висловленні власної думки в навчальному середовищі.

Серед учнів 8 та10 класів також виокремилася впевненість у тому, що їхня позиція враховувалася, особливо під час обговорень на класних годинах та під час діяльності учнівського самоврядування. Щодо можливості висловити власну думку, то найчастіше учні могли це зробити у спілкуванні з класним керівником (56%) та на учнівських зборах класу (40%). Значно менше можливостей було на загальних зборах школи, у шкільних медіа або в органах учнівського самоврядування (по 4% для кожного варіанту). 24% могли висловитися лише з друзями, а 4% мали бажання, але не висловлювалися. 12% не мали такого бажання.

Відповіді батьків здебільшого співпали з відповідями учнів у питанні вільного висловлювання. Оскільки вони вважають, що діти не бояться висловлювати свої погляди (59.65%), 33.33% погодилися з цим, але з певними застереженнями.

Учителі, у свою чергу, підкреслили, що заохочують учнів до активного обговорення тем, розвитку критичного мислення та поваги до чужої точки зору. 

У 4 класі спостерігається активна співпраця з класним керівником у плануванні позаурочної діяльності. У питанні щодо обговорення виховних заходів, учні 8 класу (56%) стверджують, що планували позаурочне життя спільно з класним керівником. Проте, 16% обговорювали лише запропоновані класом заходи, а 24% зазначили, що план складався класним керівником самостійно. 4% не цікавилися виховними заходами. Це свідчить про різний рівень залучення учнів до планування шкільного життя.  52.63% учнів 10 класу вважають, що їх вислухають і врахують їхню думку.

Більшість педагогів (76.47%) стверджують, що завжди обговорюють з учнями майбутні позаурочні заходи. Половина вважає, що заклад освіти є згуртованою спільнотою, а більшість (88.24%) не проти вільного висловлювання учнями своєї думки. Половина педагогів зазначають, що учні могли проводити позаурочні заходи під свою відповідальність. Більшість педагогів (70.59%) вважають, що вибори до органів самоврядування відбулися з дотриманням норм. Користь від учнівського самоврядування педагоги вбачають переважно в організації цікавих заходів (58.82%).

Більшість батьків (71.93%) не залучалися до розроблення освітніх документів. Проте, 66.67% вважають, що педагогічний колектив підтримує ініціативи родин щодо облаштування освітнього середовища. Відкриті та довірливі взаємини з педагогами відзначає 54.39% батьків. Дирекція, на думку батьків, найчастіше підтримує (42.11%) або заохочує (42.11%) ініціативи щодо освітнього процесу. Більшість батьків (64.91%) стверджують, що позаурочні заходи обговорюються за участі всіх. Батьки позитивно оцінюють відкритість керівництва та класних керівників, а також можливість вільно висловлювати свою думку. 63.16%  батьків вважають, що вибори до батьківського самоврядування відбулися з дотриманням норм, але значна частина (35.09%) вказала на відсутність виборів. Інформування про рішення адміністрації відбувається переважно через збори та класних керівників. Основним джерелом інформації про діяльність батьківського самоврядування є батьківські збори (77.19%).

2.4. Патріотичне освітнє середовище

Спілкування у закладі освіти відбувається виключно державною мовою (окрім уроків та заходів, де передбачене іншомовне спілкування). Це підтвердила абсолютна більшість учнів (100%), вчителів та батьків.

Більшість учнів 10 класу (47.37%) позитивно оцінили з власного досвіду здатність школи пробуджувати інтерес до історії України та рідного краю. Однак, значна частина (31.58%) не впевнена в цьому, а 21.05% висловлюють сумніви. Оцінка організації шкільних заходів до важливих дат є переважно позитивною (52.63%), але значна частина (36.84%) відзначила, що подобалося лише тоді, коли програму готували самі учні.

Щодо зацікавлення історичними та сучасними діячами завдяки урокам/позаурочним заходам думки учнів 8 класу розділилися: 24.96% зацікавилися неодноразово, 24.96% - бувало, хоча й нечасто, 12.48% вважають, що це могло трапитися з однокласниками, а 37.6% відповіли негативно. Більшості учнів (83.2%) найчастіше подобалося, як організовували шкільні заходи до важливих днів та пам’ятних дат. 20.8% учнів 8 класу подобалося лише тоді, коли вони самі готували програму.

Більшість учнів 10 класу  (57.89%) не бачили проявів вандалізму, але 15.79% стикалися з ними неодноразово і засуджують це, а 26.32% спостерігали випадкові пошкодження. Щодо проявів вандалізму, 20.8% учнів 8 класу повідомили про випадки свідомого нищення шкільного майна (засуджуючи це), 41.6% - про випадкові пошкодження, 0.4% вважають це іноді веселим, 0.4% впевнені, що їхні однокласники такого не роблять, а 33.2% не бачили або не чули про таке.

78.95% учнів 10 класу, 54.08% учнів 8 класу,  49.12% батьків та 88.24% педагогів повідомили, що учні  мали можливість поспілкуватися з активістами громадських організацій, волонтерами та учасниками бойових дій, причому частіше, ніж до повномасштабного вторгнення. Значна частина педагогів (50.00%) стверджують, що в закладі освіти практикують педагогічне волонтерство та підтримують волонтерські ініціативи учнів. Певна частина (29.41%) вважає, що волонтерські акції проводяться час від часу, а педагоги організовують зустрічі з волонтерами. Деякі педагоги (17.65%) важко відповіли на це питання, а невелика кількість (2.94%) вказує на відсутність системного волонтерства.

2.5. Культуротворче освітнє середовище

Формування культуротворчого освітнього середовища сприяє розвитку творчого потенціалу всіх суб`єктів освітнього процесу, використання активних та інтерактивних методів навчання, проведення турнірів, конференцій, змагань, подорожей.

Переважна більшість учнів 4 класу  (80.95%) зазначили: робота в парі та групі для них цікава. Проте невелика частина (14.29%) мала змішані відчуття щодо такої роботи. Незначна кількість учнів (4.76%) не любили працювати в парі чи групі.

Щодо виконання завдань у групах або парах на уроках у 8 класі, то найбільш часто це практикувалося на уроках фізики (92.48%), хімії (37.44%), біології (41.6%) та технологій (41.6%). 0.56% восьмикласників зазначили, що в них взагалі не практикується робота в групах або парах. На думку 49.92% учнів навчальні дискусії з проблемних питань теми організовувалися більшістю вчителів, 12.48% вважали, що їх організовували усі вчителі і часто, 12.48% - що дехто організовував і доволі часто, а 16.64% - що дехто з учителів інколи організовував. 12.48% стверджують, що дискусії не організовував ніхто, а 0.56% не знають, що таке проблемне питання. Домашні творчі роботи (твори-роздуми, есе тощо) 100% учнів 8 класу виконували тільки самостійно, висловлюючи власні думки.

Більшість учнів 10 класу (57.89%) працювали у групах або парах на уроках фізики, значна частина (42.11%) - на уроках іноземної мови та хімії, менше - на уроках української мови та літератури (по 26.32%), біології (26.32%), технологій  (31.58%). Лише незначна частина працювала так на історії (10.53%), географії (5.26%) та основах здоров'я (10.53%). Однак 5.26% учнів зазначили, що на уроках вони не працювали ні в групах, ні в парах. Це свідчить про нерівномірне використання інтерактивних методів залежно від предмета.

42.11% десятикласників відзначили, що деякі вчителі організовували навчальні дискусії з проблемних питань. 15.79% вказали на те, що дехто робить це доволі часто, а 5.26% - що всі вчителі організовували дискусії, але не часто. 10.53% учнів стверджують, що дискусії не проводилися, а 26.32% не знають, як розпізнати проблемне питання. Це вказує на недостатню систематичність у проведенні дискусій та можливу необхідність роз'яснення учням сутності проблемних питань.

 42.11% учнів 10 класу виконували домашні творчі роботи самостійно, висловлюючи власні думки, а 47.37% робили це залежно від часу та предмета, 10.53% списували твори з Інтернету. Це свідчить про потенційну проблему з академічною доброчесністю та недостатнім стимулюванням самостійного творчого мислення.

Педагоги активно використовували інтерактивні методи навчання, зокрема роботу в парах та групах, творчі завдання та проєктну діяльність, хоча частота їх застосування  варіювалася залежно від типу завдання.

Найчастіше учні 4 класу використовували бібліотеку для того, щоб брати книги для читання (42.86%). Значна частина також інколи використовувала читальний зал/комп’ютер для пошуку інформації (38.10%). Певна кількість учнів (23.81%) висловилися, що користь бібліотеки полягала лише в отриманні підручників. Невелика частина (4.76%) користувалися іншою бібліотекою.

Більшість учнів 8 класу (70.72%) користувалися послугами шкільної бібліотеки для отримання підручників, 16.64% брали книги для читання, 1.12% працювали у читальному залі, 2.24% відвідували заходи, організовані бібліотекою. Значна частина учнів (24.96%) віддавала перевагу іншій бібліотеці, а 0.56% перестали користуватися шкільною через неякісні послуги.

73.68% учнів 10 класу користувалися бібліотекою для отримання підручників. Лише незначна частина (5.26%) брала книги для читання. 15.79% віддавали перевагу іншим бібліотекам, а 5.26% не користувалися  шкільною бібліотекою. Це вказує на потенційні проблеми з фондом бібліотеки, її доступністю або якістю обслуговування. Дані про можливість роботи в Інтернеті в бібліотеці відсутні.

Більшість батьків (33.33%) повідомили, що їхня дитина консультувалася щодо потрібної інформації в шкільній бібліотеці протягом навчального року. 22.81% зазначили, що дитина систематично брала літературу та читала періодику. 19.30% вказали на використання електронних освітніх ресурсів бібліотеки. Незначна кількість батьків повідомила про перегляд архівних матеріалів (7.02%).

Педагоги відзначили важливу роль шкільної бібліотеки у забезпеченні потреб освітнього процесу. Педагого вказали, що бібліотека здійснювала інформаційний супровід освітнього процесу (85.29%), сприяла формуванню інформаційної компетентності (76.47%), зберігала інформаційні ресурси закладу (35.29%), архівувала матеріали про життєдіяльність закладу (17.65%).

Майже половина учнів 4 класу (47.62%) знали про гуртки, відвідували гуртки, секції або студії минулого навчального року. Трохи більше половини (52.38%) не відвідували.

Більшість учнів 4 класу (57.14%) не брали добровільної участі в тематичних заходах. Значна частина (33.33%) брали участь в одному або двох заходах. Лише невелика кількість (9.52%) брали участь у кількох конкурсах.

Щодо участі у позашкільних публічних заходах, то 41.6% учнів 8 класу брали участь у спортивних змаганнях, 16.64% - у предметних олімпіадах/конкурсах/турнірах, 12.48% - у літературних конкурсах/мистецьких виставках, 16.64% брали участь з власної ініціативи, а 29.12% не брали участі взагалі.

Щодо участі в турнірах, олімпіадах, конференціях, то 45.76% учнів 8 класу брали участь в усіх можливих заходах, 24.96% долучалися лише до окремих цікавих заходів, 16.64% відвідали лише місцеві заходи, 12.48% зазначили, що для їхнього класу такі заходи не організовувалися більше року, а 1.12% ознайомились з такими заходами.

Більшість педагогів (55.88%) відповіли, що учнівство завжди охоче бере участь у позаурочних заходах, особливо якщо це добровільно, захід погоджено з органами учнівського самоврядування та належно розрекламовано. Значна частина педагогів (32.35%) зазначила, що частіше учні приходять на заходи без примусу, з цікавості.

Більшість учнів (49.92%) поділилися позитивними враженнями від проведення позаурочного часу зі своїм класом/школою, зокрема від походів/туристичних поїздок (49.92%) та екскурсій (16.64%). Лише 1.12% з задоволенням відвідали театр. 12.48% зазначили, що їм переважно нудно, 33.28% - що більше року не було жодних екскурсій/походів/відвідувань культурних установ, а 0.56% намагаються ухилятися від участі у таких заходах.

Лише 52.63% учнів брали участь в усіх позаурочних заходах, якщо мали можливість, а 10.53% долучалися лише до окремих. 31.58% вказали на відсутність таких заходів протягом останнього року.

42.11% учнів відповіли, що вчителі, які організовували позаурочні заходи, загалом успішно дбали про їхню цікавість та корисність.

На думку 40.35% батьків, вони найчастіше були задіяні у виховних справах та інших заходах закладу, оскільки батьківські комітети були активними організаторами. 31.58% вказали, що була задіяна лише частина батьків. 17.54% - батьки радше не задіяні, а 10.53% - що зовсім не задіяні.

Більшість батьків (66.67%) вважають, що педагоги дбали про організацію позаурочних заходів (експедицій, екскурсій, змагань тощо).

Згідно з даними опитування педагогів, то 91.18% вчителів вважають, що їхні колеги, які проводили позаурочні заходи, організовували їх цікаво, з актуальною тематикою.

Заклад освіти відігравав важливу роль у вихованні підростаючого покоління та впливав  на розвиток певних важливих рис характеру.

 

Аналізуючи відповіді учнів, бачимо, що вплив закладу освіти на розвиток позитивних рис характеру набагато випереджає розвиток негативних рис характеру.

2.6. Відкрите освітнє середовище

          Загалом у 4 класі протягом минулого навчального року панувало толерантне та інклюзивне ставлення до однолітків з різними особливостями. Більшість учнів (95.24%) ствердили, що ставляться до дітей, які мають проблеми зі здоров’ям, так само, як і до всіх інших. Лише незначна частина учнів (4.76%, хлопці) іноді жартували з таких дітей.

                На жаль, опитування у 8 класі не містить прямих питань щодо наявності пандусів, спеціальних туалетів, облаштування коридорів чи парт для дітей з інвалідністю. Тому оцінити фізичну інклюзивність середовища на основі цих даних неможливо.

          Щодо ставлення восьмикласників до школярів з особливими освітніми потребами, більшість учнів (62.4%) ставилися до них так само, як і до інших школярів. Це є позитивним показником інклюзивної культури в учнівському середовищі. 12.48% проявляли зацікавленість та бажання спілкуватися, що свідчить про готовність до взаємодії та підтримки. Водночас, значна частина учнів (24.96%) проявляли байдужість, не звертаючи на них уваги. На жаль, 0.56% восьмикласників ставилися зневажливо та майже не спілкувалися з такими дітьми.

          Відповіді учнів 10 класу прямо не стосувалися наявності пандусів, туалетів, коридорів чи парт, пристосованих для осіб з інвалідністю. 21.05% учнів зазначили відсутність у закладі учнів з особливими освітніми потребами, тому на даний час гострої необхідності у безбар’єрному доступі до закладу освіти не виникає.

          Більшість учнів (52.63%) ствердили, що ставляться до школярів з особливими освітніми потребами так само, як і до інших. Невелика частина (5.26%) виявляла зацікавленість та бажання спілкуватися. Проте, 10.53% байдужі, а ще 10.53% ставилися зневажливо та майже не спілкувалися.

47.37% батьків зауважили, що ставлення їхньої дитини до однокласників з особливими освітніми потребами таке саме, як і до інших школярів. Значна частина батьків (35.09%) повідомила, що у класі їхньої дитини немає школярів з інвалідністю та особливими освітніми потребами. 14.04% батьків відзначили, що їхні діти тягнуться до однокласників з особливими потребами та часто спілкуються з ними. Лише незначна кількість батьків повідомила про зневажливе ставлення або прояви агресії (1.75% в обох випадках).

          Більшість батьків (80.70%) не належать до тих, хто має відповідати на питання про ставлення інших учнів до їхньої дитини з інвалідністю або особливими освітніми потребами. Серед тих, хто відповів, 17.54% зазначили доброзичливе ставлення та часте спілкування, а 1.75% - нейтральне ставлення у межах школи.

         У закладі освіти панує переважно толерантне та інклюзивне ставлення учнів до своїх однолітків з особливими освітніми потребами, що є важливим показником відкритого середовища. Більшість педагогів (91.18%) ствердили, що учні ставляться до школярів з особливими освітніми потребами так само, як і до інших. Невелика частина вчителів (8.82%) відзначили прояви зацікавленості та бажання спілкуватися.

          У 4 класі спостерігається досить високий рівень залученості батьків до шкільного життя, що є позитивним аспектом відкритого освітнього середовища. Значна більшість учнів (71.43%) відповіли, що їхні батьки та інші дорослі родичі беруть участь у шкільному житті, невелика частина учнів (4.76%) -- не беруть участі.  23.81% вказали, що батьки цікавляться лише їхніми оцінками.

          40.35% батьків найчастіше брали участь у виховних справах, а 31.58% - частково. Найактивнішими формами роботи, які використовував класний керівник, на думку батьків, були:

• батьківські збори (57.89%)
• спілкування через засоби електронного зв’язку (45.61%)
• залучення до організації та супроводу туристичних походів, екскурсій, змагань (31.58%)
• індивідуальні зустрічі з батьками/опікунами (24.56%)

          Батьки відчували підтримку ініціатив щодо облаштування середовища (66.67%, але значна частина - на певних умовах) та щодо освітнього процесу (84.22% - "завжди" або "найчастіше так").

         76.47% педагогів зазначили, що більшість батьків були задіяні  у виховних справах та інших заходах закладу, оскільки в кожному класі були активні учасники. Деякі педагоги (14.71%) відповіли, що найчастіше співпрацювали батьківські комітети і були активними організаторами.

         Відповідно до опитування, батьки були безпосередніми учасниками виховних справ, участь у яких брали їхні діти (52.94%). 41.18% батьків частково взяли на себе фінансування та матеріальне забезпечення закладу, окремих виховних заходів, а 35.29% ініціювали виховні справи, допомагали організаційно. Найактивніше педагоги використовували у роботі з батьками наступні форми:

• індивідуальні зустрічі з батьками (82.35%)
• батьківські збори (обговорення насущних проблем шкільного життя) (70.59%)
• залучення до організації та супроводу туристичних походів, екскурсій, змагань (58.82%)
• вивчення думки батьків шляхом тестування, спілкування, анкетування (23.53%)
• запрошення батьків на уроки (17.65%)
• спілкування через засоби електронного зв’язку (телефоном, Skype, ZOOM тощо) (17.65%)
• відвідування сімей (17.65%)
• ділове листування (записи в щоденнику, листи, в тому числі е-поштою) (11.76%)
• скерування на консультацію до шкільного психолога (8.82%)
• тренінги батьківської компетентності (5.88%)
• з батьками учнів практично не комунікують (2.94% педагогів)

          Майже половина учнів 4 класу (52.38%) мали досвід спілкування з дітьми з інших шкіл завдяки спільним заходам, організованим школами. Значна частина учнів (28.57%) спілкуються з учнями інших шкіл за власною ініціативою, незалежно від шкільних заходів, а певна кількість четвертокласників (19.05%) не мали можливості спілкуватися з учнями інших шкіл у рамках шкільних заходів.

          Щодо підтримки сталих стосунків зі школярами з інших шкіл більшість учнів 8 класу (58.24%) зазначили, що якісь контакти є, але вони не можуть сказати впевнено.  Проте 16.64% повідомили про неодноразове спілкування та зустрічі, проведення спільних заходів, що є позитивним показником активної співпраці. Лише 1.12% вказали, що окремі учні спілкувалися з особистих причин. Значна частина учнів 8 класу (20.8%) відповіли, що їхня школа/клас ніяк не пов’язані з іншими закладами освіти/групами учнів.

            47.37% учнів 10 класу вказали, що їхня школа/клас ніяк не пов’язані з іншими закладами освіти чи групами учнів, 36.84% не  впевнені про наявність контактів, але припускають їх існування. Лише невелика частина (10.53%) згадує про обмін візитами між школярами, а 5.26% вказують на спілкування окремих учнів з особистих причин.

         

         

Висновки

На основі аналізу результатів опитувань учнів різного віку, батьків та педагогічних працівників можна зробити висновок, що освітній заклад загалом забезпечує базовий рівень безпечного середовища, проте існує низка проблемних аспектів, які потребують системного вирішення.

Сильні сторони:

• Учні молодших класів (зокрема 4 класу) демонструють високий рівень задоволеності навчанням та доброзичливу атмосферу в класах.
• В усіх вікових групах не зафіксовано систематичних випадків фізичного булінгу.
• Більшість батьків зазначають, що їхні діти охоче відвідують школу та отримують базову інформацію щодо правил безпеки.
• У середній ланці переважає толерантне ставлення до дітей з інших регіонів, що є позитивним чинником інклюзивності.

Слабкі сторони:

• У 8 та 10 класах зафіксовано окремі випадки психологічного тиску, насмішок, образ, що мають ознаки булінгу. Подекуди спостерігається зневага до учнів-переселенців.
• Учні середніх і старших класів повідомляють про випадки крику, принижень, погроз, що викликає відчуття дискомфорту та небезпеки.
• Наявні скарги на незадовільний температурний режим, стан туалетів, запахи, освітлення, меблі та якість харчування.
• Учні старших класів фіксують поодинокі  випадки вживання шкідливих речовин, особливо під час позакласних заходів.
• Поширені випадки списування, що сприймаються як нормальна практика серед учнів.
• Частина батьків недостатньо поінформовані щодо цифрової безпеки та не завжди обізнані про механізми реагування на випадки булінгу чи інші порушення.

          Освітнє середовище в закладі освіти можна загалом охарактеризувати як сповнене довіри, особливо на початковому рівні. Проте наявні проблеми в середній та старшій школі (недовіра, страх, несправедливість, булінг) потребують системної роботи. Усунення виявлених бар’єрів дозволить сформувати більш цілісне, безпечне та довірливе середовище для всіх учасників освітнього процесу.

Сильні сторони:

• Молодші учні (4 клас) демонструють високий рівень довіри до вчителів, особливо до класного керівника, вважають оцінювання справедливим і не бояться звертатися по допомогу.
• Учні 8 класу цінують відкритість і підтримку з боку класного керівника, вважають більшість вчителів готовими допомогти, а оцінювання – переважно справедливим.
• Батьки також високо оцінюють рівень довіри, справедливість оцінювання та позитивну атмосферу між учасниками освітнього процесу.
• Педагоги відзначають товариські й партнерські стосунки в колективі, довіру до системи оцінювання та підтримку з боку шкільного психолога.

Слабкі сторони:

• Старші учні (10 клас) демонструють значно нижчий рівень довіри: висловлюють занепокоєння щодо несправедливості оцінювання, виявляють недовіру до частини вчителів, адміністрації та шкільного психолога.
• Наявність окремих випадків дискримінації, булінгу, глузування з боку однокласників, особливо у 8–10 класах.
• Поодинокі прояви мобінгу та тиску на педагогів з боку керівництва або учнів.
• Непоінформованість батьків про принципи академічної доброчесності та недостатнє розуміння ролі шкільного психолога серед частини учнів.

          Демократичне освітнє середовище закладу має потенціал для розвитку, однак потребує змін — зокрема у сфері учнівського самоврядування, відкритості управлінських процесів, залучення батьків і налагодження комунікації.

Сильні сторони:

• Учні 4 класу добре обізнані про учнівське самоврядування, активно беруть участь у плануванні позаурочних заходів і мають можливість висловлювати свою думку.
• У 8 класі спостерігаються елементи спільного прийняття рішень на рівні класу, підтримка прав учнів і довіра з боку батьків до педагогів.
• Учні 10 класу частково усвідомлюють потребу в демократичних механізмах, хоча наразі вони недостатньо розвинені.
• Батьки визнають справедливість вимог до учнів, відкритість адміністрації та вчителів до діалогу, дотримання прав учасників освітнього процесу.
• Педагоги відзначають активність та ініціативність частини учнів, участь у громадських заходах, повагу до державних символів і взаємодію з громадськістю.

Слабкі сторони:

• Недостатнє використання офіційних шкільних платформ учнями для висловлення власної думки (сайт, збори, медіа).
• Часткове або помилкове розуміння ролі учнівського самоврядування та принципів його діяльності.
• Обмеженість участі учнів у прийнятті рішень на загальношкільному рівні, особливо у 8 та 10 класах.
• Низький рівень залучення школярів до органів самоврядування, нерегулярна звітність, слабка підтримка учнівських ініціатив з боку адміністрації.
• В окремих випадках педагоги не враховують думку учнівського самоврядування або недостатньо його підтримують.
• Потреба у більш системній участі батьків у шкільному житті та в діяльності органів громадського самоврядування.

          У закладі є належна основа та сприятливі умови для формування патріотичного середовища, громадянської відповідальності та національної ідентичності. У закладі проводиться  системна робота у цьому напрямку, яка охоплює як навчальний, так і виховний процес. Подальший розвиток виховання патріотизму має відбуватися через поглиблення знань, практичну участь у волонтерстві, громадянських ініціативах та духовно-моральному зростанні. Реалізація запропонованих кроків сприятиме вихованню свідомих, активних та патріотично налаштованих громадян України.

Сильні сторони (виявлені на всіх рівнях):

• Україномовне середовище — у всіх вікових групах, серед учнів, педагогів та за оцінками батьків, зафіксовано переважне використання державної мови у спілкуванні.
• Шанобливе ставлення до державних символів — учні знають гімн, прапор, здебільшого правильно використовують символіку, педагоги та батьки підтримують ці цінності.
• Позитивне ставлення до патріотичних заходів — учні охоче беруть участь у заходах до пам’ятних дат, екскурсіях, зустрічах з волонтерами та захисниками.
• Наявність волонтерської діяльності — учні старших класів та педагоги активно долучаються до волонтерства.
• Залучення представників громадянського суспільства та учасників війни — у школі організовуються зустрічі з такими особами, що підсилює зв’язок учнів з реальними прикладами патріотизму.

Слабкі сторони:

• Недостатній рівень знань у молодших учнів про символіку (зокрема малий Герб України) та правильні форми її вшанування.
• Зниження інтересу до історії та культури України серед окремих учнів 8–10 класів.
• Недостатнє залучення до культуро- та природоохоронної діяльності, незважаючи на визнану її важливість серед педагогів.
• Нестача системності у розвитку громадянської активності поза волонтерством — не всі учні мають змогу долучитись до дослідницьких, творчих чи соціальних ініціатив.

Культуротворче середовище в закладі освіти має позитивні ознаки та потенціал для розвитку, проте потребує послідовної модернізації в напрямі позакласної діяльності, роботи бібліотеки, використання інноваційних методів навчання й активної участі учасників освітнього процесу. Робота у вказаних напрямах сприятиме розвитку творчого потенціалу учнів, формуванню їхньої особистості та мотивації до навчання.

Сильні сторони:

• В учнів 4 класу спостерігається позитивне ставлення до інтерактивних форм роботи (пара, група), високий рівень підтримки з боку вчителів, доброзичлива атмосфера в класі.
• Шкільна бібліотека, за оцінками учнів та вчителів, виконує важливі інформаційні функції, хоча її потенціал використовується не повною мірою.
• В учнів 8 класу відзначається позитивне сприйняття екскурсій та окремих активних методів навчання на природничо-математичних предметах.
• Учні 8 та 10 класів беруть участь у позашкільних змаганнях і конкурсах, що свідчить про наявність елементів культуротворчого середовища.
• Батьки позитивно оцінюють виховну роботу педагогів та участь школи у формуванні особистісних рис учнів (відповідальність, впевненість, сміливість).
• Педагоги активно впроваджують інтерактивні методи навчання, організовують позаурочні заходи, підтримують розвиток особистісних якостей школярів.

Слабкі сторони:

• В учнів 8 класу – низька популярність бібліотеки як культурного простору, обмежене застосування інтерактивних методів на гуманітарних предметах, нерегулярність позаурочних заходів.
• У 10 класі – фрагментарне застосування активних методів, вузький вибір позашкільної діяльності, недостатня залученість як учнів, так і батьків.
• Бібліотека потребує модернізації, поповнення фондів і перетворення на сучасний інформаційний центр.
• Недостатній рівень мотивації окремих педагогів до проведення розвивальних і творчих заходів.

Аналіз освітнього середовища свідчить про наявність позитивних тенденцій у напрямку інклюзії та відкритості, водночас виявлено низку системних проблем, які потребують подальшої роботи.

Сильні сторони:

• Учні, зокрема 8 класу, загалом демонструють толерантне ставлення до однолітків з особливими освітніми потребами.
• Педагогічний колектив активно взаємодіє з батьками, практикує відкритість до ініціатив і підтримує партнерські відносини.
• Батьки беруть участь у виховному процесі, виявляючи готовність до співпраці.
• Спостерігається прагнення педагогів до вдосконалення інклюзивних підходів і створення сприятливого клімату.

Слабкі сторони:

• Зафіксовано байдужість з боку окремих учнів до однолітків з ООП, особливо в старших класах.
• Недостатня поінформованість учнів про співпрацю школи з іншими закладами, органами влади та громадськістю.
• Відсутня або обмежена інформація про фізичну доступність школи для осіб з інвалідністю.

Рекомендації

щодо покращення освітнього середовища

в Роздільському ЗЗСО  І-ІІІ ступенів відповідно

до результатів опитування учнів, батьків, учителів

І. Звернутися до відділу освіти Новороздільської міської ради щодо виділення коштів для:

- завершення утеплення фасаду школи

- ремонту покрівлі

- ремонту шкільної їдальні

- збільшити кошти на обслуговування шкільної котельні, Інтернету

- встановлення відеонагляду на території школи

- модернізації щитової кімнати електропостачання

- обладнання пандусів на вході у школу.

ІІ. Дирекції та завгоспу:

- забезпечити прозорість управлінських рішень у школі, зокрема щодо використання ресурсів, планування заходів тощо

- підвищити рівень залученості батьків до освітнього процесу та розробки стратегічних документів школи

- постійно підтримувати тепловий режим у примішенні школи під час опалювального сезону

- забезпечувати санітарно-гігієнічний режим у всіх приміщеннях школи

- співпрацювати з відділом освіти щодо виділення коштів на вирішення вище викладених проблем та вирішувати їх у міру поступлення коштів

- залучити спонсорів для вирішення фінансових проблем закладу освіти.

ІІІ. Заступнику з НВР:

- надавати якісні освітні послуги

- впроваджувати систему оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання

- системно відстежувати результати навчання кожного учня та надавати (за потреби) підтримку в освітньому процесі

- ефективно планувати педагогічну діяльність, використовуючи сучасні освітні підходи до організації навчання школярів

- організовувати педагогічну діяльність на засадах академічної доброчесності

- шукати і впроваджувати альтернативні форми оцінювання, які зменшать спокусу до списування

- розширити використання активних та інтерактивних методів навчання на всіх предметах

- створювати умови у закладі освіти, які мотивують педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку

- забезпечити змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу освіти.

ІV. Заступнику з НВР та педагогам-організаторам:

- проводити тренінги, інформаційні кампанії, інтерактивні заходи щодо прийняття різноманітності та розвитку емпатії

- проводити заняття з роз’ясненням значення державної символіки для молодших класів

- розширити форми громадянської участі: проєкти, акції, дослідження, учнівське самоврядування.

- сприяти залученню учнів до реальних громадських ініціатив разом із місцевими організаціями

- проводити превентивну виховну роботу щодо формування відповідальності та бережливого ставлення до спільного простору

- підсилити партнерство з батьками щодо морально-етичного виховання

- формувати повагу до різних світоглядів та культурних традицій

- активізувати інформування та заохочення учнів до участі у конкурсах, турнірах, проектах, конференціях тощо

- розширити спектр позаурочних заходів (екскурсій, майстер-класів, зустрічей з фахівцями), зробити їх регулярними та змістовними

- залучати батьків до організації заходів, враховувати їхні ініціативи й пропозиції

- посилити роль учнівського самоврядування: надати йому реальні повноваження, забезпечити участь у засіданнях педрад і нарадах при директорі, сприяти відкритості виборчого процесу

- розширити канали комунікації: впровадити постійно діючі шкільні медіа (газета, сайт, радіо), проводити опитування і відкриті збори

- організувати інформаційну кампанію для учнів щодо їхніх прав, механізмів впливу на шкільне життя та функцій самоврядування

- підтримувати ініціативи учнів і педагогів, спрямовані на розвиток громадянської активності, волонтерства, правосвідомості.

V. Класним керівникам, учителям:

- забезпечити справедливість в оцінюванні навчальних досягнень учнів, прозорість критеріїв виставлення оцінок

- створювати безпечне середовище для вільного висловлювання думок та сприйняття помилок як частини навчання

- не допускати випадків підвищення голосу у процесі спілкування з учнями та дорослими, зневажливого ставлення до своїх вихованців

- підвищувати педагогічну майстерність учителів у сфері інноваційного навчання та організації творчої діяльності

- приділяти особливу увагу учням, які схильні до правопорушень та цькування молодших школярів

- виховувати в учнів толерантне ставлення до дітей з ООП та дітей ВПО

- звертати увагу на потреби та інтереси учнів, враховувати їх у плануванні виховних заходів.

ІV. Практичному психологу:

- покращувати індивідуальну роботу з учнями, які схильні до правопорушень 

- проводити інформаційно-просвітницькі кампанії з питань запобіганню булінгу, оперативно реагувати на випадки булінгу у школі

- надавати психологічну допомогу учням, які відчувають самотність або мають низьку мотивацію

- організовувати тренінги з педагогічної етики

- проводити просвітницькі заходи щодо Інтернет-безпеки, виховання емоційної стійкості, толерантності, доброзичливості

- проводити регулярні опитування серед усіх учасників освітнього процесу для зворотнього зв’язку.